Цікава діагностична знахідка!

Пацієнтка М. 83 роки тривалий час знаходилась на лікуванні з приводу хронічної анемії невизначеного генезу.

При проведенні відеогастродуоденоскопії

в КНП «Роздільнянська БПЛ» - діагностовано поліпоз шлунка, що і являлось причиною хронічної постгеморагічної анемії. Виконана поліпектомія з послідуючим гістологічним дослідженням.

Поліпи шлунка – це доброякісні пухлиноподібні утворення залозистої структури, що формуються зі слизової оболонки шлунка, з високим ступенем ризику малігнізації. Як правило, їхній ріст спрямований у порожнину шлунка, вони або мають широку основу, так звані сидячі поліпи, або розташовуються на довгій ніжці – стрілчасті поліпи.

Клінічно малі та середні поліпи зазвичай себе не проявляють. Серед симптомів, за якими можна припустити наявність у пацієнта поліпозного ураження слизової оболонки шлунка, слід виділити надмірне слиновиділення, відсутність і зміну апетиту, відрижку, нудоту, неприємні відчуття у верхньому відділі живота, спотворений смак і неприємний запах із рота, загальну слабкість, швидку втомлюваність, втрату маси тіла.

Зі збільшенням розмірів поліпів клінічна симптоматика стає більш яскравою, оскільки великі поліпи можуть призводити до порушення прохідності шлунка аж до шлункової непрохідності; поліпи на ніжці можуть, мігруючи через воротар у дванадцятипалу кишку, обмежуватися воротарем, викликаючи гострий переймоподібний біль у верхньому відділі живота; Крім того, великі поліпи можуть викликати ускладнення у вигляді шлунково-кишкової кровотечі, яка клінічно проявляється гематомезісом, меленою.

ДІАГНОСТИКА ПОЛІПІВ ШЛУНКУ

Поліпи шлунку виявляють за допомогою ендоскопічного обстеження – гастроскопії. Обов’язковий етап діагностики – це гістологічне дослідження самих поліпів і оточуючої слизової оболонки шлунку. З метою отримання матеріалу для гістологічного дослідження проводиться або біопсія утворення, або повне видалення поліпів (поліпектомія). Вибір методу залежить від кількості поліпів, їхнього розміру і особливостей будови.

Також проводиться біопсія оточуючої слизової оболонки, щоб виявити атрофію, метаплазію, дисплазію. Одночасно виконується тест на наявність інфекції Helicobacter pylori.